Про нове у антикорупційному законодавстві.

14 листопада 2014 року
 
Міністерство фінансів України своїм наказом від 3 листопада 2014р. № 1100 установило Порядок перевірки органами Державної фіскальної служби України достовірності задекларованої інформації щодо наявності майна, набутого посадовцями за час перебування на державних посадах. Нагадуємо, що правові та організаційні засади проведення перевірок державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади та побудови нової системи органів влади згідно із європейськими стандартами, встановлено Законом «Про очищення влади», який набрав чинності з 15 жовтня п.р. 
  Перевірки проводитимуться апаратом Державної фіскальної служби України, а також державними податковими інспекціями за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка. За своєю сутністю перевірка – це аналіз наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, з метою з'ясування джерел їх отримання, повноти їх відображення в декларації, та порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного капіталу підприємств), набутого особою за час перебування на державних посадах. 
 Перевірка відомостей стосується лише особи, яка перевіряється, тобто, інформація щодо доходів та майна членів сім'ї, вказаних у декларації держслужбовця, не перевірятиметься. Для проведення перевірки мають використовуватися запити про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, а також інші документи чи їх копії.
 Тривалість перевірки – шістдесят днів з дня початку її проходження. По завершенню перевірки складається висновок про результати перевірки, який надсилається керівнику органу, передбаченому частиною четвертою статті 5 Закону "Про очищення влади". Орган ДФС, який проводив перевірку, надсилає копію такого висновку до Міністерства юстиції України.
Немирівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області
 
10 листопада 2014 року
 
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року Закону України «Про запобігання корупції» та з метою уникнення помилок з боку правоохоронних органів та інших суб’єктів правовідносин Міністерство юстиції інформує про особливості введення в дію його положень.
Згідно з пунктом 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. При цьому вперше Закон України «Про запобігання корупції» був офіційно опублікований у виданні «Голос України» 25 жовтня 2014 року.
З огляду на зазначене, положення Закону «Про запобігання корупції», пов’язані з регулюванням суспільних відносин в антикорупційній сфері,  будуть введені в дію 26 квітня 2015 року. Це правило поширюється, серед іншого, й на пункт 3 зазначеного Розділу Закону щодо застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону;  на пункт 4 цього ж Розділу щодо втрати чинності законами «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки»;  на пункт 5 вказаного Розділу, яким передбачено низку змін до законодавчих актів.
При цьому слід враховувати, що саме дата введення в дію Закону «Про запобігання корупції» є початком для виникнення, зміни чи припинення прав та обов’язків відповідних суб’єктів правовідносин.
Таким чином, до 26 квітня 2015 року застосуванню підлягають закони «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки». Починаючи з 26 квітня 2015 року — у зв’язку з введенням в дію положення про втрату чинності зазначеними законами — має розпочатися застосування Закону «Про запобігання корупції» і передбачених ним змін до актів законодавства.
З метою уникнення помилок Міністерство юстиції радить використовувати лише офіційні тексти діючих на сьогодні законів, з якими можна ознайомитись, зокрема, на офіційному сайті Верховної Ради України.
 
05 листопада 2014 року
 
Яценюк оголосив про початок другої хвилі люстрації
З 10 листопада в Україні розпочнеться другий етап люстрації
Про це сьогодні на засіданні уряду заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, передає кореспондент Еспресо.TV .
"Сьогодні ми плануємо розглянути проведення другого етапу люстраційної перевірки у всіх органах державної влади. Будь ласка, з 10-го числа, проект розпорядження готовий. Першу хвилю чиновників ми вже звільнили", - сказав прем'єр.
За його словами, другий етап перевірок проходитиме в усіх органах державної влади, в тому числі в усіх правоохоронних органах. 
 
24 жовтня 2014 року
 
В листопаді Кабмін чекає масштабна трудова люстрація, - Петренко
С 1 листопада почнеться масштабна трудова люстрація органів української влади
Про це сьогодні на брифінгу заявив міністр юстиції Павло Петренко, передає Еспресо.TV.
«З 1 листопада почнеться масова люстрація в Кабміні, тобто вона почнеться з керівників відомств, заступників», - розповів Петренко.
Потім, за його словами, люстраціїні процеси будуть організовані в обласних органах влади.
Міністр також висловив сподівання, що Громадська рада з питань люстрації буде ефективною і порадив її членам приділяти максимум зусиль для здійсненя цього процесу.
Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада ухвалила законопроект "Про очищення влади", 
9 жовтня президент Петро Порошенко підписав закон про люстрацію.
 
18 жовтня 2014 року
 
Петренко: Колишніх комсомольців люструють не всіх
Не всі колишні комсомольські працівники підпадуть під обмеження відповідно до закону про люстрацію
Про це в ефірі програми Еспресо.TV «Вечір з Миколою Княжицьким» заявив міністр юстиції України Павло Петренко.
«Щодо питань по екс-комсомольцям: дійсно, ці положення щодо керівників комуністичної партії і керівників комсомолу потрапили до закону, це було наполягання громадськості, ми запізнилися трохи з питанням люстрації за цим критерієм років на 20. Тому що в наших країнах східної Європи це був основний критерій, тому що вони проводили люстрацію в 90-х роках, тоді було зрозуміло, що від влади потрібно усунути представників комуністичного режиму чи комсомольського режиму у Польщі, Чехії, тому що вони тоді знаходилися в найбільш активному віці, вони могли впливати на ухвалення політичних рішень», - заявив міністр.
«Україна зараз більш зсунула акценти, я би як фахівець сказав, що у нас більше акценти на представників режиму Януковича зараз прописані в законі, тому що чи може колишній керівник комсомолу, якому зараз 50-60 років, який не мав відношення до останніх там п’яти років беззаконня при Януковичі претендувати на якусь посаду чи не може, це питання людського диспуту чи суперечки», - зазначив Петренко.
 
18 жовтня 2014 року
 
Петренко: Люстрація чекає на всіх, хто сприяв диктатурі Януковича
Міністр юстиції Павло Петренко у програмі Еспресо.TV«Вечір із Миколою Княжицьким» розтлумачив гучний «Закон про люстрацію», розповів про дієвість парламентсько-президентської форми правління в Україні, спробував переконати, що суддівська система буде очищена, а також висловив свою думку з приводу особливого ставлення Володимира Путіна до Арсенія Яценюка
Ми запізнилися з люстрацією на 23 роки.
Коли мені ставлять питання: чи справедлива люстрація, чи потрібно її робити, відповідь дуже проста – ми повинні були зробити її ще 20 років тому. Одразу після розпаду СРСР, як Україна отримала незалежність, тому що разом з незалежністю, ми отримали в спадок оту всю комуністичну радянську номенклатуру, яка намагалася нібито по-новому керувати країною, але методи були старі. Після того ця номенклатура отримала комсомольське певне продовження, олігархи-злочинці і Україна має те, що має.
Щодо справедливості, дуже проста відповідь, давайте згадаймо події річної давнини, 30 листопада, коли побили студентів на Майдані, ви бачили хоч одного високопосадовця, який навіть не мав відношення до тих подій, щоб він вийшов на прес-конференцію і зробив якусь заяву. 10 грудня, коли зачищали Майдан – не було жодного міністра, заступника міністра, які хоч якось виступили б з спротивом того, що відбувається і насамкінець 20 лютого коли вбивали людей на Майдані, ми це з вами чітко пам’ятаємо, тому що ми там були. Жоден з високопосадовців, які обіймали найвищі посади, не зробив хоча б маленького громадянського кроку – не написали заяви про звільнення в знак протесту.
Тому говорити зараз, що хтось злочинець чи ні – так дійсно, згідно нашого законодавства, ці люди – не злочинці, які не брали участі безпосередньо в організації протиправних дій на Майдані, але ці люди були тоді наділені владою, повноваженнями, вони тоді були публічними, політичними діячами (міністрами, заступниками міністрів, першими заступниками міністрів). Ця влада мала б мати відповідальність.
Ми почали люстрацію з себе.
Фігурують і заступники міністрів і перші заступники міністрів – різні критерії. Підлягають автоматично трудовій люстрації і звільненню, без перевірки, а тільки по факту автобіографії, трудової книжки міністри, їхні перші заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, силовики, які обіймали найвищі посади. Це ті, хто потрапили зараз під цю першу хвилю.
До речі, Кабінет міністрів, я тут вдячний політичній позиції прем’єр-міністра, я собі не уявляю іншої особи, яка б в такій складній ситуації у питанні з кадрами настільки налаштована і розуміє, що без цих змін – довіри до влади не буде. Арсеній Яценюк сказав, що серед тих, хто звільняється, є хороші спеціалісти, але він ухвалює цей закон і він перший його виконає. І ми дійсно це зробили, ми звільнили 39 високопосадовців: перші заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади. Це вперше в історії України, коли уряд зробив такий крок і я вважаю, що це правильно.
Я сьогодні, наприклад, проводив нараду керівників всіх органів юстиції. У нас є декілька базових реформ – реформа державної виконавчої служби, коли ми ввели електронну систему реалізації конфіскованого майна, абсолютно революційної речі, коли прибрали корупцію через продаж конфіскованого майна по старим схемам. Реформа реєстраційної служби, де ми завели модельні офіси, і ми аналізуємо 10 місяців роботи і бачимо хто в областях реально саботує ці реформи. Хто не подає майно на реалізацію, хто приховує інформацію по тим чи іншим виконавчим повноваженням. Це роблять конкретні посадовці, які сьогодні були звільнені, по яким сьогодні на нараді я чітко озвучив, що всі матеріали по цим виконавчим службам, по тим органам юстиції, ми подаємо до ГПУ і тут питання в тому, що той державний чиновник, який би навіть пройшов на посаду вже після революції, повинен усвідомлювати, що він з цієї посади піде і що він потім розкаже своїм родичам і дітям.
Люстрація торкнеться не лише тих, кого перелічили в законі
Є норма, яка передбачає, що до люстрації можуть бути притягнуті і звільнені за люстрацією ті особи, які своїми діями чи рішеннями або впливали на те, щоб забезпечувати диктатуру режиму Януковича, або порушили конституційні права або свободи громадян під час Майдану, або підтримували сепаратистів. Тому закон розповсюджує дію і на тих осіб, чиї посади формально не прописані, але вони своїми діями і рішеннями…от ви можете спокійно, як журналіст звернутися до Міністерства юстиції чи до Кабінету міністрів, чи до того органу, який призначає чи обирає членів Нацкомісії з питань телебачення та радіомовлення, тобто – до Верховної Ради, порушити питання щодо перевірки, ця перевірка пройде і ті особи, які навіть зараз не знаходяться на цих посадах, вони потраплять до переліку тих осіб, які не мають права обіймати державну посаду.
У питанні люстрації ми робимо акцент на диктатуру Януковича
Щодо питань по екс-комсомольцям: дійсно, ці положення щодо керівників комуністичної партії і керівників комсомолу потрапили до закону, це було наполягання громадськості, ми запізнилися трохи з питанням люстрації за цим критерієм років на 20. Тому що в наших країнах східної Європи це був основний критерій, тому що вони проводили люстрацію в 90-х роках, тоді було зрозуміло, що від влади потрібно усунути представників комуністичного режиму чи комсомольського режиму у Польщі, Чехії, тому що вони тоді знаходилися в найбільш активному віці, вони могли впливати на ухвалення політичних рішень.
Україна зараз більш зсунула акценти, я би як фахівець сказав, що у нас більше акценти на представників режиму Януковича зараз прописані в законі, тому що чи може колишній керівник комсомолу, якому зараз 50-60 років, який не мав відношення до останніх там п’яти років беззаконня при Януковичі претендувати на якусь посаду чи не може, це питання людського диспуту чи суперечки. А чи може, наприклад, Хорошковський, Льовочкін, Бойко, їхні поплічники (Клименко, Захарченко), чи можуть вони претендувати – точно не можуть. Льовочкін стовідсотково потрапляє під ознаку люстрації і він не має права обіймати протягом десяти років будь-яку державну посаду. Але в нас є інша зараз шпарина – це вибори до парламенту.
Парламентсько-президентська форма правління в Україні доводить свою ефективність
В нас зараз парламентсько-президентська республіка і в нас прем’єр-міністра не призначає президент, прем’єр-міністра призначає Верховна Рада, прем’єр-міністра обирає фактично український народ на виборах до парламенту. Ми цього домагалися під час Революції гідності, тому що пройшли той етап, коли була концентрація всієї влади у президента Януковича, він утримував цю концентрацію і ми бачимо чим це закінчилося. В українських реаліях концентрація влади в одного інституту президента чи там парламенту – це завжди великий ризик, особливо, коли ця концентрація у однієї особи. Тому що цю особу оточують певні державні службовці, які можуть робити багато, нажаль, тих речей, які можуть йти не на користь державі.
Тому те, що зараз в нас після Революції Гідності два сильних інститути (інститут уряду, який є незалежний, який відповідає за економіку, за реформи і інститут президента, який відповідає за зовнішні відносини, за оборону) – це дуже добре, тому що найосновніше, щоб не було дискредитації двох сильних інститутів. Це було після 2004 року, коли не було конкуренції ідей і реформ між президентом Ющенком відповідно прем’єр-міністром, а були чвари якісь і непорозуміння, що в принципі відштовхнуло людей від ідей.
Не маю жодних проблем у співпраці з Президентом. Зараз у нас дуже хороша ситуація коли навіть є певна конкуренція реформ, це ж добре коли АП пропонує якісь реформи, коли Уряд ці реформи реалізовує і так само їх пропонує. Коли є конкуренція реформ, які йдуть на користь конкретному українському громадянину, між інститутом президента і урядом – це супер.
Неприязнь Путіна до Яценюка – це дуже хороший сигнал
Найвищі посадовці Російської Федерації (спікер Держдуми, голова комітету по зовнішнім відносинам РФ) прямо говорять, що Арсеній Яценюк їх не влаштовує як прем’єр-міністр України, тому що він займає не проросійську позицію. В мене тут дуже просте питання – нас не влаштовує Путін, як Президент Російської Федерації, тому що мало того, що він займає якусь позицію, він ще здійснює військову агресію проти України і вбиває наших людей, він захопив Крим. Ризик полягає в тому, що якщо українська влада буде рухатися в тому напрямку, щоб нав’язував Путін кандидатуру того чи іншого прем’єр-міністра, це величезний ризик для всієї країни.
Проте ми визначилися, у нас європейський рух, в нас європейський вибір. Ми цей вибір отримали дуже важкою ціною (ціною Революції, тисяч життів наших громадян) і те, що Арсеній Яценюк (безвідносно, що я знаходжуся в цьому уряді чи є його однопартійцем) протягом семи місяців він довів свою спроможність, як людина, яка є однозначно проєвропейською, прозахідною і найголовніше – проукраїнською. І сигнал незадоволеності Путіна діяльністю Арсенія Яценюка – це дуже хороший сигнал, тому що так складалося завжди, тому що Росія хотіла отримати ручну українську владу і мала цю владу. Досить! Україна є незалежною і в нас свій шлях.
Судді не хочуть «очиститися», але їх змусить судова реформа
Буквально на початку цього тижня Арсеній Яценюк презентував судову реформу в приміщенні Верховного суду, були всі судді Верховного суду, була перша публічна частина, де ми озвучували наше бачення, яким чином повинна очиститися судова система, це дуже просто.
Це перевірка всіх суддів, переатестація, це фактично, щоб суд став місцем, де надаються послуги людині по отриманню справедливості, а не місцем, де людину фактично репресують, кидають за грати, вимагають в неї кошти за те чи інше рішення. Третє – це спрощення доступу до судової системи. Четверте – суддя повинен бути авторитетом в тому, на тій території, де він чинить правосуддя. Коли немає довіри до його рішення, яке він виносить іменем України.
Після того була друга частина, де була відверта розмова Прем’єра з суддями, судді почали розповідати, що у них проблеми, що їм не довіряють, що на них тиснуть, прем’єр їм чітко сказав, що країна змінилася, що людей вже не обдуриш, якщо ви зараз не проведете ту реформу, яку ми пропонуємо, якщо ви не проведете самоочищення, то тоді наступний етап буде – народна судова реформа.
Коли ці судді, які фактично не мають довіри, які по своєму стилю життя не відповідають тому, що вони декларують, коли вони їздять на машинах по 200 тис доларів, коли вони живуть в будинках по мільйону, коли вони за будь-яке рішення суду вимагають або хабар, або затягують цей процес для того, щоб людина була змушена шукати так званих посередників, тоді така судова система не потрібна Україні.
Ми почали діяльність нашого уряду, одне з перших було рішень у Міністерстві юстиції – це проведення судової люстрації, закон про відновлення довіри до судової системи. Уряд зробив цей закон і подав до парламенту. Тоді судові керівники пробігли депутатів парламенту, представників Партії регіонів, комуністів, у них там контакти були близькі і цей закон змінили настільки, що от він не запрацював, тому що у нас там була проста філософія: протягом року проходить повна переатестація судової системи, перевірка майнового стану, перевірка професійного рівня суддів. Ті судді, які виносили рішення по Майдану, ті судді, по яким є рішення Європейського суду, де встановлений факт порушення прав людини – звільняються з системи; ті судді, які не пройшли атестацію – так само звільняються з системи і ми робимо очищення хоча б на 70-80% судової системи. Приходять нові люди.
Просте питання: на кого можна замінити? У нас зараз працюють 40 000 адвокатів, в нас зараз працюють близько декількох десятків тисяч науковців – це кандидати юридичних наук, доктори наук. На перехідний етап, умовно два роки, поки відбудеться перезавантаження, цих людей можна запросити (у кого там є більше 10 років стажу адвокатської роботи, хто обіймає там якусь наукову посаду) і щоб вони виконали свою місію – чинили правосуддя протягом цих двох років. Хто з них захоче, може потім залишитися на посаді судді, хто ні – повенеться до своєї професійної діяльності. Ми зможемо так забезпечити безперебійність судової системи і якість судових рішень буде набагато вище.
Я переконаний, що ми це зробимо. Для цього треба пройти вибори, тому що в парламенті була критично мала кількість тих депутатів, які фактично перефарбувалися. Тут знову ми повертаємося до питання: чи буде цей парламент реформістський? Багато критики бачимо, що от, прем’єр-міністр іде на вибори, чому так. Ми живемо в парламентсько-президентській республіці, вибори ці у Верховну Раду – це вотум довіри чи недовіри до прем’єр-міністра і до уряду. Мене питають, чому я йду на вибори. Тому що, якщо проголосують за ту політичну силу, яку очолює прем’єр-міністр, до якої я вхожу, це означає, що нам дали вотум довіри і оцінили ті сім місяців роботи, які ми зробили, як позитив до української держави. Якщо не буде у прем’єр-міністра великої фракції, яка може фактично бути основою для створення коаліції, не буде підтримки українського народу через голосування за прем’єр-міністра, то прем’єр-міністр не зможе бути переобраний на цю посаду. Тому що без підтримки фракції в парламенті, він не може бути прем’єром і не може реалізовувати ті реформи, які він почав.
Бакуліна треба покарати – таких людей не повинно бути у парламенті
Його можна покарати не лише за ті гроші, що їх він роздає на вибори, це зараз окрема кримінальна відповідальність, по ньому є кримінальна справа де, фактично, звинувачення по розкраданню Нафтогазу на півтора мільярда гривень. І суддя Печерського суду виніс унікальне рішення, звільнивши його з під варти по незрозумілим підставам, по цьому судді ми передали матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії. Але сам факт, я так розумію, що мотивація в того судді була настільки серйозною, що він не боявся кримінальної відповідальності.
Я переконаний, що таких людей покарають, по-перше наші громадяни, не давши їм можливості сховатися за мандатами, по-друге – такі люди не повинні бути в парламенті, тому що вони точно будуть зупиняти процес реформ, ті люди точно не будуть голосувати за те, щоб Україна не була в ЄС, щоб був обраний реформістський уряд, вони точно не будуть голосувати за прем’єра Яценюка. Тому що як можуть голосувати олігархи, які зараз намагаються потрапити до парламенту, за прем’єра, який підіймає для цих олігархів податки, який закриває при цих олігархах корупційні схеми, який робить реформи, спрямовані на те, щоб доступ до держави у простої людини був набагато простіший, тоді функція олігархів, де вони можуть зароблять гроші на потоках, вона зменшується.
Майно та активи громадян будуть прозорими
Те, що ми відкриємо інформацію про майнові реєстри, про власність, про нерухомість наших громадян, нічого поганого не станеться. Не буде в нас шахрайських схем, не буде в нас підробки документів, тому що, як показує світова практика: якщо ти можеш перевірити інформацію про кінцевого власника в будь-який момент через онлайн-доступ до інтернету, у тебе завжди більше захисту від того, коли тобі приносять купу різних папірців навіть з різними захистами.
З приводу офшорних компаній, в чому суть цього закону – цей закон говорить про те, що під час реєстрації будь-якої української компанії, директор, або офіційний представник, який подає документ, повинен подати інформацію про кінцевого власника серед акціонерів, або учасників і він за цю інформацію несе відповідальність, у тому числі і кримінальну, і адміністративну.
Це не означає, що реєстраційна служба бере на себе функції інших органів і підміняє ці функції. В нас залишаються повноваження в Державної служби фінансового моніторингу перевіряти всі операції по легалізації відмивання коштів, у нас залишаються повноваження і обов’язок банків, до речі, які до прийняття цього закону чомусь не реалізовували цей обов’язок, коли відкривається рахунок компанії, в якої є нерезидент серед учасників, щоб розкривали інформацію про кінцевого власника цього нерезидента.
І на закид до того, що будуть там грецькі прізвища якихось номінальних бенефіціаріїв, у мене дуже проста відповідь: якщо такі прізвища там будуть, а ця компанія буде спливати в антикорупційному розслідуванні, і буде причетна до якихось зловживань з боку держслужбовців, то крім кримінальної відповідальності цього держслужбовця за вчинення корупційного злочину, в нього буде ще додаткова кримінальна відповідальність за те, що він приховав інформацію про свої реальні компанії і активи. Це повинно запрацювати, якщо щось буде не виходити, ми змінимо цей закон, але точно треба дати поштовх, 23 роки жоден парламент, жоден уряд цього не робив.
Захід вважав, що Україна імітує реформи, але все змінилося
Ми зробили за ці сім місяців, дякуючи парламенту, тим депутатам, які все ж таки находили в собі сили і ухвалювали такі закони, як «Закон про люстрацію», «Закон про Антикорупційне бюро», «Про розкриття інформації щодо кінцевих власників», «Про відкриття майнових реєстрів». Ці закони взагалі були фантастикою з точки зору українських реалій, української політики, вони зараз стали реальністю. Щось буде не виходити, будемо поправляти. Ми зробили ті кроки, про які багато говорили на експертному рівні. Я спілкувався з експертами Ради Європи, США, вони говорили, що проблема України була, що вони приїздять сюди вже 20 років, виділяються кошти на експертів, виділяється якась допомога, тут постійно імітували реформи, ніхто не ухвалював жодного рішення. Казали, що ми перші, безвідносно, так сталося, що ми потрапили на це місце, хто перший почав приймати ці рішення, а не просто про них говорити. Я вважаю, що ми почнемо реалізовувати ці закони, щось не буде виходити – змінимо.
Пенітенціарна система вже змінюється на краще
Зробити повноцінну реформу Пенітенціарної системи без фінансів, без того, щоб забезпечити хоча б мінімальні людські умови тим людям, які потрапили за грати, дуже важко. Але те, що ми зробили перший крок, те, що ми зараз не замовчуємо ті проблеми і зробили відкритою фактично ситуацію по тюрмам, жодного разу будь-яка влада, будь-який міністр юстиції не оприлюднював інформацію (звіт міжнародної організації протидії катувань) по ситуації в тюрмах. Цього року я цей звіт оприлюднив, більше того по тим тюрмам і тим СІЗО, де були встановлені цією комісією факти чи то катувань, чи порушення прав затриманих чи ув’язнених, ці особи, керівники цих тюрем були звільнені з передачею матеріалів в правоохоронні органи. Це буде дуже серйозний сигнал для всієї Пенітенціарної системи.
Один з тих законів, який наш уряд прийняв, дякуючи парламенту, це була зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, які зробили, принаймні, стандарти спілкування і перебування за гратами особи, наближені до ЄС. Ви зараз можете там користуватися мобільним телефоном, в вас є доступ до інтернету, в вас нема ж обмежень щодо зустрічей з родичами, тому що це нонсенс. Суть державі її перевиховати, а не покарати. Якщо людина не спілкується з дружиною, дітьми, вона втрачає зв’язок з соціумом, вона тоді переходить в іншу реальність, в ту реальність, яка знаходиться на зоні.
Ми зараз дали можливість без обмежень фактично цим людям спілкуватися зі своїми родичами. Ми допустили, створивши спеціальну комісію з громадськості, до колоній, тюрем, представників громадськості і правозахисників. У будь-якого міністра юстиції було таке право – допускати осіб, які не є працівниками Пенітенціарної системи, до ув’язнених, цим правом не скористався жоден, тому що щось намагалися сховати, я зібрав правозахисників, запропонував, давайте ми створимо комісію (12 робочих груп, до яких вони входять) і вони мають право без попередження інспектувати колонії.
Ця комісія працює шість місяців, ми не піаримося, але я скажу точно, що дуже багато людських доль було врятовано цією комісією, тому що коли вона приїжджає, коли в неї є доступ до ув’язненого і найголовніше, що ув’язнений їй довіряє, що він дасть якусь інформацію і по цій інформації є реакція з боку керівництва міністерства юстиції – це результат. Кількість катувань або масових порушень прав людини, я можу сказати відверто, - зменшилася, тому що це не приховаєш, це сигналізується серед експертів, правозахисників.
Ми жорстко реагуємо на будь-які порушення. Ви пам’ятаєте ситуацію по Лозинському, він втік, його затримали одразу, повернули до колонії, ми переглянули умови утримання, ми звільнили керівництво цієї колонії.
Та сама ситуація і в міліції, можна багато говорити про міліцію, але треба віддати належне Авакову об’єктивно. Масових фактів знущань, катувань міліцією над затриманими  теж немає зараз, тому що це неможливо приховати зараз. Те, що було раніше, коли вбивали, били, коли вибивали до суду з людини зізнання будь-яке і різними способами, зараз таких масових речей немає.
Я – максималист
Так сталося, що за цей рік останній пережив стільки подій, ми з Вами разом пережили, які напевно можна вкласти в десять життів при нормальних умовах і писати мемуари. Є одне бажання: коли ми змінили ту владу, перейшли в ситуацію повної руїни в державному апараті, деморалізації, купи втрачених можливостей для України, це серйозний виклик особисто, одна справа коли ти опозиціонер, ти борешся, ти критикуєш, інша справа коли ти отримав можливість все те, що ти колись озвучував і критикував реалізувати. Я максималіст. Або щось робити на «5+», або взагалі не братися. Виклик є той, щоб ми завершили ті реформи, які стосуються Міністерства юстиції, які стосуються справедливості, правосуддя і потім вже люди визначать – вдалі вони чи ні. Але будь-які реформи, будь-яка зміна – це вже позитив. А мемуари – ще встигну написати. 
 
18 жовтня 2014 року
 
Петренко: Люстрація не обмежиться тими, чиї посади перелічені в законі
Звільнені зі своїх посад за люстрацією можуть бути усі особи, які своїми діями забезпечували диктатуру Віктора Януковича
Про це в ефірі програми Еспресо.TV «Вечір з Миколою Княжицьким» заявив міністр юстиції України Павло Петренко.
«Є норма, яка передбачає, що до люстрації можуть бути притягнуті і звільнені за люстрацією ті особи, які своїми діями чи рішеннями або впливали на те, щоб забезпечувати диктатуру режиму Януковича, або порушили конституційні права або свободи громадян під час Майдану, або підтримували сепаратистів», - зазначив міністр. 
Тому, за словами Петренка, закон «розповсюджує дію і на тих осіб, чиї посади формально не прописані, але вони своїми діями і рішеннями» сприяли диктатурі.
«От ви можете спокійно, як журналіст звернутися до Міністерства юстиції чи до Кабінету міністрів, чи до того органу, який призначає чи обирає членів Нацкомісії з питань телебачення та радіомовлення, тобто – до Верховної Ради, порушити питання щодо перевірки, ця перевірка пройде і ті особи, які навіть зараз не знаходяться на цих посадах, вони потраплять до переліку тих осіб, які не мають права обіймати державну посаду», - пояснив Петренко.
 
 
 
  Інформуємо про те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики" від 14 травня 2013 року № 224 внесені окремі зміни до Закону України від 04.07.2011р. № 3206-VI«Про засади запобігання і протидії корупції» серед, яких зокрема такі:
     У частині другій статті 12 слова"керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади (комісій, рад), керівників органів місцевого самоврядування та їх заступників, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування" замінити словами "перших заступників та заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідні відомості, розміщенні на офіційних веб-сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування, оприлюднюються на термін не менше одного року";
     У додатку до Закону назву графи "Прізвище, ініціали" позиції 4 розділу I доповнити словами "дата народження";
     у примітці у пункті 6 слово "дев’ятого" замінити словом "десятого";
пункт 7 викласти в такій редакції:
    "7. Відомості про довжину транспортного засобу зазначаються лише у позиціях 37, 38, 42 і 43";
     у пункті 11 слово і цифри "та 59" замінити цифрами і словом "59 і 62", а цифри "150" замінити цифрами "80";
доповнити пунктом 11-1 такого змісту:
    "11-1. У полях "Усього" та "у тому числі за кордоном" у позиціях 45-64 зазначається повне найменування банків, інших фінансових установ, товариств, підприємств, організацій тощо, з якими у декларанта чи членів його сім’ї наявні відповідні відносини".
 
Декларування майна, доходів та видатків службових осібяк превентивний антикорупційний захід
З 1 січня 2012 року набралачинності 12 статтяЗакону "Про засади запобігання і протидії корупції", яка вводить новий формат декларації про доходи для широких категорій службових осіб.
 Закон врахував міжнародні рекомендації, у тому числі від групи країн GRECO, і посилив вимоги до фінансового контролю.
У новому антикорупційному Законі передбачено не тільки щорічне декларування майна та доходів службових осіб, а також декларування їхвидатків.
Тобто,крім відомостей про майно та доходи за рік, у декларації подають відомості про витрати, наприклад, при придбанні нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів або на утримання цього майна.Форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджено самим Законом. Декларацію за звітний період (попередній рік) публічні службовці подають до 1 квітня за місцем роботи.
Крім того, Закон зобов’язує публікувати ці декларації досить широку категорію політиків та керівників – від Президента та нардепів до всіх міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади, голів місцевих рад, мерів і їх заступників.
11 січня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України №16 затверджено Порядок зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в уставнові банку-неризедента, який визначає механізм зберігання кадровими службами органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права документів і використання відомостей, зазначених у декларації.
Основні інноваційні положення нового антикорупційного законодавства
Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення
У новому Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції», який набрав чинності з 1 липня 2011 року значно розширено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.
Суб’єкти, які протидіють та запобігають корупції
Законом визначено спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Координацію діяльності цих правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Крім того, Законом передбачено, що координацію реалізації органами виконавчої влади визначеної Президентом України антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики,який утворюється Президентом України. Наразі функції зазначеного органу, за рішенням Президента України, покладено на Міністерство юстиції України.
Варто зазначити, що крім суб’єктів, які протидіють корупції, Законом визначено суб'єкти, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках, у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері. Такими суб’єктами є уповноважені підрозділи органів державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові та службові особи, громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.
Посилення обмежень для публічних службовців
Публічним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, у тому числі:
·                    неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);
·                    неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;
·                    неправомірно втручатися у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;
·                    неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
Крім того, вони не мають права займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб. Винятком є ті дарунки, які даровані від близьких осіб, або відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (для останніх – вартість таких подарунків не повинна перевищувати 50 % мінімальної заробітної плати, а в рік сукупно не перевищувати однієї мінімальної заробітної плати).
Стаття 13 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2012 рік» встановлює таку мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
У зв’язку з цим, у період з 1 січня до 31 грудня 2012 року з одного джерела дозволяється отримувати дарунки, сукупна вартість яких повинна бути не більше ніж 1073 гривні. У той же час, вартість дарунка (пожертв), отриманого одноразово в період з 1 січня по 31 березня 2012 року не може перевищувати 536 гривень 50 копійок, з 1 квітня по 30 червня 2012 року – 547 гривень, з 1 липня по 30 вересня 2012 року – 551 гривні, з 1 жовтня по 30 листопада 2012 року  – 559 гривень, а в грудні поточного року –  567 гривень.
Закон встановлює обмеження для певного кола службовців щодо перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб. До них належать подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із публічним службовцем.
Доцільно завважити на норму, якої раніше не було в українському антикорупційному законодавстві, але яка випливає з положень Конвенції ООН проти корупції. Це обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Законом встановлено, що публічним службовцям, які звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення забороняється:
·               укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій;
·               розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом;
·               представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали.
Етична поведінка службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів  - новація нового антикорупційного законодавства
У новому Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції», який набрав чинності з 1 липня 2011 року, новацією є запровадження норм, які регламентують питання етичної поведінки службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів.
Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є Загальні правила поведінки державного службовця, якімають силу нормативно-правового акта (затверджені наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та зареєстровані в Міністерстві юстиції України).
 Загальні правила є узагальненням стандартів етичної поведінки, доброчесності та запобігання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту інтересів. Вони ґрунтуються на Конституції України та визначених нормах Закону України "Про державну службу" принципах державної служби, спрямовані на підвищення авторитету державної служби та зміцнення репутації державних службовців, також інформування громадян про норми поведінки, яких вони мають очікувати від державних службовців.
Поведінка державних службовців має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією Україниі законами України.
Новацією у Загальних правилах поведінки є врегулювання конфлікту інтересів.
Державний службовець зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.
Варто зазначити, що у Національній антикорупційній стратегії на
2011-2015 роки серед основних причин виникнення і поширення корупції в Україні першою причиною зазначено недостатній рівень доброчесності окремих осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Реалізація нового антикорупційного законодавства у контексті реформування державної служби
Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади. У Президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції робить країну менш привабливою для міжнародного капіталу, а це гальмує економічне зростання і заважає виконанню завдань щодо підвищення добробуту українських громадян.
Від початку перебування на посту Президента України Віктором Януковичем було проголошено рішучу боротьбу з корупцією. І це були не просто ефектні виступи та яскраві гасла. Президент України підтвердив рішучість своїх дій у подоланні корупції в Україні радикальними кроками:
·        одним із перших Указів Президента В. Януковича було утворено Національний антикорупційний комітет, який Президент України очолив особисто;
·        прийнято нові антикорупційні закони («Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), які були розроблені та внесені Президентом України як першочергові та набрали чинності з 1 липня 2011 року;
·        схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки;
·        розроблено та прийнято майже усі підзаконні акти з метою якісного впровадження та реалізації нового антикорупційного законодавства.
Оскільки переважна більшість економічних та соціальних реформ проводиться силами державних службовців, запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому.
Указом Президента України від 18.07.2011 №769 створено Національне агентство України з питань державної служби, як єдиний орган, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби.
Положенням про Нацдержслужбу України передбачено здійснення контролю за додержанням у державних органах вимог законів «Про державну службу» і «Про засади запобігання і протидії корупції», а також здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
У минулому 2011 році було закладено підґрунтя для здійснення системної протидії корупції – прийнято нове антикорупційне законодавства та розпочато його запровадження.
Так, Президентом України схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки, механізм реалізації якої визначений у затвердженій Урядом Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки.
Таким чином, постала необхідність проведення системної роботи серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо роз’яснення основних положень антикорупційного законодавства.
У зв’язку з цим, Нацдержслужба України, як єдиний державний замовник на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції надержавній службі та службі в органах місцевого самоврядування, ставить перед собою такі завдання:
- запровадження єдиних стандартів щодо підвищення кваліфікації за зазначеним напрямом;
- створення національної мережі тренерів для підвищення кваліфікації у сфері антикорупційного законодавства;
- започаткування системи каскадних тренінгів за цим напрямом;
- забезпечення державного контролю за якістю навчання з урахуванням потреб органів влади та органів місцевого самоврядування.
Для забезпечення проведення системної роботи з широкого роз’яснення основних положень нового антикорупційного законодавства серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на центральному рівні та в регіонах Нацдержслужба України ініціювала прийняття Кабміном розпорядження від 06.07.2011 № 642-р «Про підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування».
На виконання урядового рішення протягом 2011 року:
- запроваджено обов’язкове підвищення кваліфікації з питань запобігання і протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування для всіх категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі – підвищення кваліфікації);
- здійснено закладами післядипломної освіти розроблення спеціалізованих професійних програм підвищення кваліфікації;
- проведено роботу щодо формування списків та підготовки тренерів для здійснення підвищення кваліфікації з числа працівників обласних державних адміністрацій, викладачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації, галузевих навчальних закладів післядипломної освіти та вищих навчальних закладів, що мають ліцензії на здійснення освітніх послуг з підвищення кваліфікації за освітнім напрямом «Державне управління».
Відповідальність за корупційні правопорушення
Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади. У Президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції робить країну менш привабливою для міжнародного капіталу, а це гальмує економічне зростання і заважає виконанню завдань щодо підвищення добробуту українських громадян.
У минулому 2011 році було закладено підґрунтя для здійснення системної протидії корупції – прийнято нове антикорупційне законодавства та розпочато його запровадження.
З 1 липня 2011 року Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" значно посилив відповідальність за корупційні правопорушення.
Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому, відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.
Порядок інформування Нацдержслужби України про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1072.
Порядком передбачено, що Нацдержслужба України подає щокварталу до 5 числа наступного місяця Кабміну узагальнену інформацію про осіб з висновками та пропозиціями. Також Нацдержслужба та  Мін'юст України проводять щокварталу звірку переліку осіб з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
 
ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА – ВАГОМА СКЛАДОВА РЕФОРМ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ АВТОРИТЕТУ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Підстави прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»
Закон України «Про боротьбу з корупцією», який діяв в Україні з 1995 року, морально застарів та не відповідав вимогам міжнародних антикорупційних актів, щодо яких Україна взяла зобов’язання.
У зв’язку з цим Верховною Радою України 11 червня 2009 року був прийнятий пакет антикорупційних законів. Пакет складався з трьох Законів: «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
Однак, окремі положення цих законів не відповідали чинному законодавству, запропоновані у них заходи вирізнялися безсистемністю, заплутаністю і неефективністю. Крім того, громадськістю та експертами неодноразово висловлювалися критичні зауваження, наголошувалося на неможливості застосування названих вище законодавчих актів, оскільки вони порушують гарантовані Конституцією України права і свободи громадян.
За дорученням Президента України Віктора Януковича було організованокомплексну та системну роботу щодо вдосконалення антикорупційних законів.
До цього процесу було залучено органи державної влади (міністерства, органи прокуратури, парламентські комітети), вчених, представників громадських організацій. У цій роботі також було використано міжнародний досвід і рекомендації провідних світових організацій.
Розроблені Національним антикорупційним комітетом зміни було розглянуто експертами Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO), яка відповідно до Плану дій Україна — ЄС контролює виконання взятих Україною на себе зобов’язань. Висновки експертів містили позитивну оцінку запропонованих змін.
Результатом доопрацюванняНаціональним антикорупційним комітетом пакета антикорупційних законів, приведення їх спірних норм у відповідність із Конституцією України з урахуванням пропозицій, висловлених Групою країн проти корупції Ради Європи (GRECO), та застережень, викладених Конституційним Судом України у Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів), а також пропозицій експертів та представників громадськості стало розроблення нового Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».
На відміну від Закону України «Про боротьбу з корупцією» у новому антикорупційному Законі містяться норми для здійснення низки превентивних антикорупційних заходів.
Нове антикорупційне законодавство разом із новим Законом «Про державну службу» сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.
Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції»,  який є базовим законодавчим актом, визначає основні засади запобігання і протидії корупції у публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними його завданнями є гармонізація  українського  законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що регулюють всі аспекти попередження та протидії корупції, а також визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.
Спецперевірка як фактор якісного відбору кандидатів
на публічну службу
З 1 січня 2012 року набрала чинності 11 стаття Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", яка вводить новий формат прийому осіб на посади державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування – через проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Саме з метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби запроваджено комплексну спеціальну перевіркущодо цих кандидатів.
До 1 січня 2012 року подібна перевірка проводилася щодо значно меншої кількості посад. Тепер спецперевірка проводитиметься щодо всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування.
Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, у тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших відомостей, вимога щодо подання яких встановлена законом. Тобто, це буде комплексне вивчення інформації про особу, яка бажає стати державним службовцем.
Необхідно зазначити, що для проведення спеціальної перевірки залучаються Міністерство внутрішніх справ, Мін’юст, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, що безумовно свідчить про системний підхід до цього питання.
Проведення перевірки можливе лише за наявності письмової згоди кандидата. За відсутності такої згоди спеціальна перевірка не проводиться, а питання про призначення особи на відповідну посаду не розглядається.
Закон також прямо забороняє призначення на посади осіб, щодо яких спецперевірка виявила недостовірність поданої інформації.
Згідно з Законом, 25 січня цього року Президент України підписав
Указ №33/2012, яким затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки.
Таким чином, сьогодні наявні всі юридичні підстави для реалізації нового механізму прийняття на державну службу, визначеного відповідними положеннями законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу».
Наскільки зазначене питання є важливим свідчать результати проведення спецперевірок, здійснених Нацдержслужбою України протягом кількох попередніх років.
Відповідна робота проводилася Нацдержслужбою України за участю Державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
У 2011 році було проведено 316 спеціальних перевірок відомостей, поданих кандидатами на зайняття посад державних службовців, у 2010 р. – 810, у 2009 р. – 207.
Аналіз результатів проведених спеціальних перевірок показав, що частина кандидатів надавали недостовірну інформацію щодо:
·        декларування доходів;
·        перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання;
·        притягнення до кримінальної відповідальності;
·        притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння;
·        дипломів про освіту.
Це свідчить про те, що керівники державних органів при доборі кандидатів на керівні посади державних службовців недостатньо ретельно ставляться до всебічного вивчення їх моральних, ділових та професійних якостей, що зумовлює ризик приходу на державну службу осіб, які можуть зашкодити іміджу державної служби.
Необхідно зазначити, що зараз, після набрання чинності Указу Президента України №33/2012, спеціальна перевірка стала одним з найефективніших механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на державну службу чесних, професійних та досвідчених працівників.