Статут територіальної громади

                                                                                  Затверджено

                                                                          Рішенням Тиврівської

   селищної ради

                                                                          №  23 від 22.12.2015 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАТУТ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

СЕЛИЩА ТИВРІВ

ТИВРІВСЬКОГО РАЙОНУ, ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРЕАМБУЛА

 

Цей Статут розроблений на виконання Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України і визначає основи життє­діяльності територіальної громади селища та засади здійснення нею місцевого самоврядування з урахуванням історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в селищі Тиврів для забезпечення його соціально-економічного, культурного розвитку, збереження та примно­ження досягнень і традицій.

 

РОЗДІЛ І

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Правова основа Статуту

 

2.Статут територіальної громади селища (далі-Статут) є основним
нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно
до Конституції України, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.97 № 452/97-ВР, інших законів України.

3.Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної гро­мади селища, діє на її території і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

4.У випадку змін у законодавстві України статті Статуту приводяться відповідно до них.

5.Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого

самоврядування в селищі.

 

Стаття 2. Історія виникнення селища

 

Селище міського типу Тиврів розташоване за 25 км на південь від обласного центру м. Вінниці.

Територія селища освоєна за доби неоліту, що існував на Побужжі в VІ-ІV тисячоліттях до нашої ери.

Перша письмова згадка про Тиврів датується XVI ст. В 1505 році зем'янин Федько Дашкевич "бив чолом" перед  Литовським князем і пред'явив документи про те, що Тиврів був дарований князем Вітовтом його діду Герману Дашкевичу. Тиврів довгий час був прикордонним пунктом феодальної Литовської держави і кілька разів спустошувався татарами.

В  1569 році  внаслідок Люблінської унії Тиврів відійшов до   шляхетської Польщі (Вінницький повіт Брацлавського воєводства).

В червні 1648 року загони Кривоноса визволили Тиврів від польської шляхти, а в 1654 році він увійшов до складу возз'єднаних з Росією земель. Згодом за Андрусівським договором містечко знову опинилося під владою Польщі.

В 1742 році М. Калитинський побудував новий костьол.

В 1744 році Тиврів здобуває статус містечка з правом проводити щочетверга торги та три ярмарки на рік. У цей час у Тиврові проживала 171 сім'я міщан, 72 селянських сім'ї, 61 сім'я ремісників та 24 сім'ї вільних від дані.

В 1756 році міжусобиця Ярошинських та Калитинських вилилась у справжній бій між ними. Тиврів був спалений.

В 1772 році в містечку спалахнула чума.

З возз'єднанням Правобережної України з Росією Тиврів став волосним центром Вінницького повіту Подільської губернії. В 1795 році в містечку проживало 810 жителів.

В 1907 році засновано пивоварний завод, який до 1912 року виробляв 180 тисяч відер пива. Діяла суконна фабрика, цегельня, млин, перша на Україні гідроелектростанція потужністю 50 кВт.

Під час Першої Світової війни у Тиврові розташувався ветеринарний лазарет.

На початку січня 1918 року була встановлена радянська влада. Під час громадянської війни в Тиврові були австро-німецькі війська, петлюрівці, червоноармійці.

В 1921 році створені товариства: кредитне, споживче, садівниче.

В 1925 році  побудовано стаціонарний кінотеатр.

Перед початком Другої світової війни в Тиврові працювали школа, клуб, 2 бібліотеки, друкарня, районна газета.

18 липня 1941 року Тиврів був захоплений німецькими військами.

16 березня 1944 року частини 38 армії генерала Москаленка визволили Тиврів.

 

Стаття 3. Офіційні символи

 

1.Селищна  рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм на­йменуванням.

2.На будинку,  де працює селищна рада та її виконавчі органи підіймається Державний Прапор України.

 

Стаття 4. Святкові дні та пам'ятні дати

 

1.Святкування Дня селища, видатних подій, державних та ре­лігійних свят є основою злагоди, взаєморозуміння та підтримки членів територіальної громади селища, збереження її історії та національ­них традицій.

2.День селища громада святкує  10 жовтня. Програма святкувань передбачає, урочистості, концерти, виставки майстрів народних  ремесел, народні ігри та спортивні змагання.

3.Селищна рада щорічно під час затвердження бюджету селища встановлює перелік селищних  свят та зна­менних подій.

 

Стаття 5. Звання і відзнаки

 

1. Виконавчий комітет селищної ради після розгляду відпо­відних клопотань вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження державними нагородами України та про
присвоєння почесних звань України.

 

 

 

 

 

Стаття 6. Територія селища

 

1.Територію селища складають усі земельні та водні ділянки
в межах, які затверджені Верховною Радою України. Управління цією
територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів України.

2.Територія селища є основою життєдіяльності територіальної
громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

3. Територія селища є невід'ємною складовою частиною тери­торії України.

4. Віднесення земель селища до будь-яких категорій здійсню­ється селищного  радою відповідно до Генерального плану забудови  згідноз чинним законодавством.

5. Порядок і правила використання земель встановлю­ються селищною радою відповідно до земельного, природо­охоронного та іншого чинного законодавства.

 

Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій

 

  До складу території селища можуть входити утворення з особ­ливим статусом: історико-культурні, лісопаркові зони, території, що ви­користовуються для забезпечення сільського господарства та інші. Їхній статус і порядок утворення встановлюється селищною радою, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

 

РОЗДІЛ II

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

 

1.Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою  в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через селищну  раду та її виконавчі органи.

       2.Систему місцевого самоврядування   складають:

  - територіальна громада ;

  - селищна рада;

  - селищний голова;

       - виконавчий комітет селищної ради;

  - органи самоорганізації населення.

3.Кількісний склад та порядок обрання зазначених рад визначається
відповідно до чинного законодавства України.

 

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в селищі, діяльність його органів і посадових осіб

 

1.  Органи і посадові особи місцевого самоврядування діють відповідно до повноважень, наданих їм Конституцією України, за­конами України і цим Статутом.

2.  Органи і посадові особи державної влади на території селища  не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб міс­цевого самоврядування, крім випадків, передбачених законодавством.

3.   Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядуван­ня селища з органами державної влади, діяльність яких поширюєть­ся на територію селища, базується на засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань її соціально-економічного та культурного розвитку і реалізації функцій державної влади.

4.   Права органів місцевого самоврядування селища захища­ються судом.

5.   Обмеження права територіальної громади на місцеве самовряду­вання можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно із законами України.

 

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самовряду­вання

 

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування
селища складають:

- Статут територіальної громади;

   - рішення селищної ради;

- розпорядження селищногоого голови;

- рішення виконавчого комітету селищної ради;

- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2. Проекти актів органів місцевого самоврядування селища, що зачіпають інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на від­повідність їх чинному законодавству.

3.Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища  прийняті згідно з чинним законодавством, обов'язкові для вико­нання всіма розташованими на території селища підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також по­садовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.

4.Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища скасовуються згідно з чинним законодавством.

5.Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

6.Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність передбачену законодавством.

 

Стаття 11. Обов'язковість рішень, прийнятих територіальною громадою селища на місцевому референдумі

 

1.Рішення, прийняті територіальною громадою в межах наданих їй Конституцією та законами України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов'язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об'єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й органі­заціями, які розташовані на території селища.

2.Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою селища  на місцевому референдумі, забезпечується селищним головою.

3.Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територі­альною громадою селища на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та межах, визначених за­конами України.

 

 

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

 

1. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2.   Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територі­альною громадою на місцевому референдумі, здійснюється селищною радою за поданням селищного голови.

 

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

 

1.Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою.

   Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету селища, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

2.Територіальна громада в будь-який час може достроково припини­ти повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права й свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3.Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним за­конодавством.

4.Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

5.Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відпо­відальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

6.    Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

7.    Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті не­правомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самовря­дування, відшкодовується за рахунок коштів бюджету селища, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

8. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що
виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових
осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА СЕЛИЩА

ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА її ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ

У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

 

Стаття 14. Територіальна громада селища

 

1.Територіальну громаду селища(далі - територіальну громаду) складають жителі, які проживають на території селища.

2.Територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Територіальна громада має права й обов'язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати під свою повну відпо­відальність усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4. Територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності.

5. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються селищною радою під час затвердження бюджету селища.

 

Стаття 15. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

 

1.Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у міс­цевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування селища.

2.Формами участі членів територіальної громади в місцевому

само­врядуванні є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування селища;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на ви­борних посадах місцевого самоврядування селища;

- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні селища.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь
у місцевому самоврядуванні селища залежно від їх раси, кольору шкіри,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціаль­ного походження, майнового стану, терміну проживання в селища, за мовними або іншими ознаками забороняються.

 

Стаття 16. Місцеві вибори

 

 1. Місцеві вибори - це обрання депутатів селищної  ради, селищного  голови на основі гарантованого Конституцією України та Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2.Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного члена територіальної громади. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.

3.Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на те­риторії селища.

4.Депутатом селищної ради, селищним головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

5.Депутатом селищної ради, селищним головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчи­нення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6.Особи, які займають посади, що відповідно до закону є несумісними зі статусом депутата ради, селищного голови, зобов'язані в разі їх обрання залишити посаду (припинити діяльність), яка є несумісною зі статусом депутата, селищного  голови та в передбачених за­коном випадках припинити будь-яку підприємницьку діяльність.

8.Право висування кандидатів на посаду селищного голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом само висування у по­рядку, передбаченому Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

9.Порядок призначення і проведення місцевих виборів встановлюється Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

 

Стаття 17. Місцевий референдум

 

1.Місцевий референдум є формою вирішення територіальною грома­дою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2.Місцевий референдум - це селищний референдум.

3.Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

4.На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

5. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

6. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

7. За рішенням селищного  референдуму можуть бути до­строково припинені повноваження відповідно селищної  ради, селищного голови відповідно до Закону України ,,Про місцеве самоврядування в України.

8. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референ­думів визначається селищною  радою.

9. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які виносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.

 

Стаття 18. Загальні збори громадян за місцем проживання

 

1.Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах селища або його окремих частин - вулиць, кварталів тощо.

2.До компетенції загальних зборів громадян належить:

- розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;

- обговорення проектів рішень селищної ради та їх органів з питань селищного життя;

- внесення пропозицій з питань порядку денного сесій селищної ради та її органів;

- заслуховування інформації селищного голови, посадо­вих осіб місцевого самоврядування селища, звітів керівників під­приємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

- інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими ор­ганами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої та виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

- утворення органів самоорганізації населення, затвердження їх поло­жень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;

- розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни
і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям громадян, внесення відповідних пропозицій на розгляд селищної ради та її органів;

- внесення пропозицій щодо встановлення селищною радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

- розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, про­вулків, скверів, парків, внесення пропозицій з цих питань;

- обговорення питань, пов'язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самовря­дування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів селищної  ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

- розгляд питань про внесення на розгляд селищної ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;

- розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

- обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

3.Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до селищної ради, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов'язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

4.У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територі­альної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та які про­живають на відповідній території.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь селищний голова, народні депутати України, депутати обласної, районної, селищної ради, посадові особи органів міс­цевого самоврядування, представники органів державної влади, об'єднань громадян, установ, організацій та підприємств, які заінтересовані у ви­рішенні питань, що розглядаються на зборах.

5.Загальні збори громадян за місцем проживання скликає селищний голова за власною ініціативою, за ініціативою депутата селищної ради, за ініціативою не менше 10 громадян, що прожи­вають на відповідній території.

6.Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома грома­дян, які проживають на відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та переліку питань, які передбачається винести на обговорення зборів.

7.У випадках, коли об'єктивно неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням селищного голови можуть скликатися збори представників громадян за місцем проживання — вулиць, кварталів, тощо.

Представники громадян для участі в таких зборах обираються загаль­ними зборами громадян, які проживають на території менших територіаль­них утворень. Норми представництва на зборах представників громадян встановлюються селищним головою.

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представ­ників громадян за місцем проживання визначаються такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

8.Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності
на них не менше третини членів територіальної громади, які проживають
на відповідній території.

Збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини обраних або призначених представників.

10.На загальних зборах громадян головує особа, що визначена селищним головою або органом, який скликав загальні збори
громадян. Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар загальних зборів.

11.Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за по­данням органу, який їх скликав.

12.Під час проведення загальних зборів громадян складається прото­кол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників зборів із зазначенням місця їх проживання.

12. Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань.
Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним
голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян,
які проживають на відповідній території.

13. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та по­
садовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств,
установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-денний термін та повідомити в 10-денний термін про результати їх розгляду селищного голову голову та суб'єктів, за іні­ціативою яких було скликано збори.

14. Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету селища або за раху­нок добровільних внесків відповідних жителів селища.

 

 

 

 

Стаття 19. Місцеві ініціативи

 

1.Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд селищною  радою будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2.З місцевою ініціативою до селищної ради можуть виступити ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 1/10 населення громади.

3.Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до селищної ради в письмовому ви­гляді та оформлюється відповідно до Регламенту відповідної ради.

4.Селищна рада розглядає питання, внесені в порядку міс­цевої ініціативи на чергових пленарних засіданнях ради з обов'язковою участю членів ініціативної групи.

5.Рішення, що прийняті радою з питань, які вне­сені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади не пізніше ніж через 25 днів після прийняття рішення.

 

Стаття 20. Громадські слухання

 

    1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з селищним головою, депутатами селищної ради, посадовими особами виконавчих органів селищної ради, під час яких:

- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпа­ють інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень селищної ради, її виконавчого комітету, розпоряджень селищного голови.

    2. У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь усі члени територіальної громади.

     3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

     4. Громадські слухання скликаються селищним головою за власною ініціативою або ініціативою селищної  ради, орга­нів самоорганізації населення, членів територіальної громади.

     5. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів міс­цевого самоврядування, депутати ради, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з питаннями, що об­говорюються.

    6. Селищний голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчий комітет селищної ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів інформації про місце та час їх проведення.

    7. На громадських слуханнях головує селищний голова або призначена ним особа. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На громадських слуханнях ведеться протокол. Протокол громадського слухання підписується осо­бою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається селищному голові.

   8. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, під­лягають обов'язковому розгляду відповідними органами місцевого само­врядування. Про результати їх розгляду селищний голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади.

   9. Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням громадських слу­хань, здійснюються за рахунок селищного бюджету.

 

Стаття 21. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

 

2.Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами,
пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування,
а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав
та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених
законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

3.Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян і реагувати на них згідно із Законом України ,,Про звернення громадян”.

4.Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим грома­дянином, або колективним, якщо подане групою громадян.

5.Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадяни­ном на особистому прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.

 

Стаття 22. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та ро­бота на виборних посадах місцевого самоврядування

 

1.Члени територіальної громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях селищної ради.

2.Відмова членам територіальної громади у присутності на сесії від­повідної ради, яка не пов'язана з організаційними чи технічними причинами, оформлюється відповідним рішенням ради і повідомляється особі не пізніше, ніж за один день до відкриття сесії.

3.Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

4.Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами селищної ради, селищним головою.

5.Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними посадовими особами органів самоорга­нізації населення.

 

Стаття 23. Участь у здійсненні місцевого самоврядування місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

 

1.Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

2.Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відпо­відно до законодавства:

 

-                     беруть участь у місцевих виборах;

-                     через своїх депутатів селищної ради беруть участь у ви­робленні та здійсненні політики селища;

-                     сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку селища тощо.

   3. Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

   4. Не допускається створення і діяльність структурних осередків по­літичних партій у виконавчих органах місцевого самоврядування.

   5. Органам та посадовим особам місцевого самоврядування забороне­но відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

  

Стаття 24. Інші форми участі членів територіальної громади у здійс­ненні місцевого самоврядування

 

1. Перелік форм участі жителів селища  у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів селища у здійсненні місцевого самоврядування, в тому числі участь на громадських за­садах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого само­врядування, участь у роботі консультативно-дорадчих рад, положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого само­врядування тощо.

 

Стаття 25. Масові заходи  жителів селища

 

1.  Жителі селищавідповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демон­страції й інші масові заходи.

2. Питання проведення масових заходів на території селища визначається виконавчим комітетом селищної  ради відповідно до чинного законодавства.

 

 

 

Стаття 26. Соціально - політичні конфлікти і шляхи їх подолання

 

1.Органи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціаль­них, етнічних і релігійних груп громадян.

 2. У разі виникнення конфлікту передбачається погоджувальна про­цедура, порядок проведення якої затверджується виконавчим комітетом селищної  ради.

    3. У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються в судовому порядку.

 

Стаття 27. Право членів територіальної громади на інформацію. оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування

 

1.Члени територіальної громади мають право на одержання достовір­ної, об'єктивної і повної інформації щодо роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2.Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбува­ється шляхом їх опублікування у місцевих засобах масової інформації.

3.Доведення до відома членів територіальної громади рішень органів місцевого самоврядування здійснюється також через мережу Інтернет та інші електронні засоби масової комунікації.

 

РОЗДІЛ IV

СЕЛИЩНИЙ  ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 28. Статус селищного голови

 

1.Селищний голова є головною посадовою особою тери­торіальної громади селища та здійснює свої повноваження на по­стійній основі.

2.Селищний голова головує на засіданнях селищноїради, очолює її виконавчий комітет та організує його роботу.

3.Селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відпові­дальним перед територіальною громадою селища, відповідальним перед селищною радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом селищної ради повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним органам виконавчої влади.

 

Стаття 29. Обрання і вступ на посаду селищного  голови

 

1. Селищний голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу, шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування на термін  визначений чинним законодавством України до Закону України.

2. Висування кандидатів на посаду голови розпочинається відповідно до визначеного чинним законодавством України терміном.

3.Обрання голови відбувається відповідно до чинного законодавства України.

 

 

 

 

Стаття З0. Повноваження селищного  голови

 

1. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на пленар­ному засіданні ради рішення про його обрання.

2. Повноваження голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної нащойно проведених місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на щойно проведених місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

3.  Селищний  голова здійснює свої повноваження чинного законодавства України .

 

 

Стаття 31. Секретар селищної  ради

 

1.    Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі.

2.    Секретар селищної ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією селищного голови.

3.    Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

    - на день проведення першої сесії, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно селищного голови;

    - рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запро­поновану селищним  головою;

     - протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії селищноїради відповідний селищний голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

     - на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний селищний голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

   4. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить  голова.

   5. Секретар ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

   6. Секретар селищної ради здійснює свої повноваження згідно чинного чинного законодавства України.

 

Стаття 32. Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради

 

1.Заступник селищного голови з питань діяльності вико­навчих органів селищної ради затверджується радою за поданням голови, як правило, у складі виконавчого комітету селищної ради.

2.Розподіл обов'язків між заступником селищного голови, секретарем селищної ради визначається розпорядженням селищного голови.

3.У випадку відсутності голови його обов'язки з питань діяльності виконавчого комітету селищної ради виконує заступник селищного  голови.

 

РОЗДІЛ V

 СЕЛИЩНА  РАДА

 

Стаття 33. Селищна рада

 

1. Селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України.

2. Порядок формування та організація діяльності селищної ради визначається Конституцією України та законами України, а також статутом територіальної громади селища.

3. Селищна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного селища на основі загального, рівного і пря­мого виборчого права шляхом таємного голосування.

4. Порядок організації і проведення виборів депутатів, а також загаль­ний склад ради визначається Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

5. Рішення про загальний склад (кількість депутатів)  ради приймається відповідною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

6. Загальний склад (кількість депутатів) селищної ради має становити при чисельності:

- до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

- від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;

- від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до З0 депутатів включно;

- від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від З0 до 36 депутатів включно;

- від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно.

         7. Загальний склад (кількість депутатів) ради має становити тільки парну кількість депутатів.

8. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, вна­слідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної   депутатів від загального складу ради.

10.Строк повноважень місцевої ради, обраної на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

11.Селищна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.

12.Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

13.Кошти, доходи (прибутки) Тиврівської селищної  ради  використовуються виключно для фінансування видатків на утримання, реалізації її мети (цілей, завдань) напрямів діяльності, визначених її установчими документами;  забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед засновників, членів організації, працівників (крім  оплати їхньої  праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, у випадку, якщо така заборона встановлена Законом.

14.У разі припинення діяльності Тиврівської селищної ради  активи організації передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення), у випадку, якщо обов’язковість такої передачі активів встановлена на момент припинення.

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 34. Депутат селищної  ради

 

1.Статус депутата селищної ради визначається Конституцією України, Законом України ,,Про статус депутатів місцевих рад” та іншими законами України.

2.Депутат селищної ради є представником інтересів тери­торіальної громади селища та повноважним і рівноправним членом селищної ради, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, уста­новлений Конституцією України.

3.Повноваження депутата ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і за­кінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

  4. Депутат селищної ради має всю повноту прав, що за­безпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

  5. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

  6. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відпо­відного місцевого бюджету.

   7. Депутат ради, який перебуває на посаді ке­рівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою селищного  голови, секретаря селищної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

   8. Депутат селищної ради не може використовувати свій депутатський мандат у цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

   9. Депутат селищної ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед ви­борцями.

   10.   У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленар­них засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без по­
важних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може
звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата
у встановленому законом порядку.

 

Стаття 35. Компетенція селищної  ради

 

1. Компетенція селищної ради визначена Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами.

2. Виключно на пленарних засіданнях  ради ви­рішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2)утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3)утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

4)обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому законом;

5)затвердження за пропозицією голови струк­тури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

6)утворення за поданням  голови інших ви­конавчих органів ради;

7)затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

8)заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9)заслуховування звіту селищного голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення дер­жавної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

10)прийняття рішення про недовіру селищному  голові;

11)заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12)заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

14)розгляд запитів депутатів, прийняття рішень щодо запитів;

15)прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

16)скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

17)прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених цим Законом;

18)визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

19)прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

20)прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та селищного голови;

21)прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

22)прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22)    затвердження програм соціально-економічного та культурного
розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових
програм з інших питань місцевого самоврядування;

23)затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвер­дження звіту про виконання відповідного бюджету;

24)встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у меж­ах, визначених законом;

25)утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

26)прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

27)прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюдже­тів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

28)прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодав­ства пільг з місцевих податків і зборів;

29)встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

30)прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комуналь­ного майна;

31)затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;

32)визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в уста­новленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

33)реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчаль­них закладів, а також дошкільних навчальних закладів, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) селища або на підставі результатів місцевого референдуму;

34)прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повнова­жень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

35)створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

36)вирішення відповідно до законодавства питань про створення під­приємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

37)вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

38)затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;

39)вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спе­ціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

41)прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, іс­торичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

42)надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на те­риторії селищаа нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

43)створення відповідно до закону міліції, яка утримується за раху­нок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

44)заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутріш­ніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громад­ського порядку та результати діяльності на відповідній території;

45)прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

45)затвердження в установленому порядку програм та генеральних планів забудови відповідних населених пунктів тощо;

46)затвердження договорів, укладених селищним головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

47)встановлення відповідно до законодавства правил з питань благо­устрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і по­рядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за по­рушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

48)прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких перед­бачено адміністративну відповідальність;

49)визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової тех­ніки;

50)прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів про­позицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

51)прийняття рішення про дострокове припинення повноважень орга­нів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

52)затвердження Статуту територіальної громади;

53)затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

54)вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використо­вується в офіційних оголошеннях;

55)надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну влас­ність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

56)створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

57)вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

58)визначення на конкурсних засадах юридичних чи фізичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

 

Стаття 36. Скликання сесії селищної ради

 

1.Селищна рада збирається не пізніше як через місяць після ви­борів, що відбулися, на своє пленарне установче засідання. Скликання здійс­нюється територіальною виборчою комісією, у компетенції якої є це питання. Голова цієї комісії відкриває та веде засідання. Він представляє всіх обраних депутатів ради, а також обраного голову і здійснює процедуру вступу на посаду депутатів і селищного голови.

2.Сесії сселищної ради скликаються відповідно до Регламенту селищноїради.

3.Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії.

 

Стаття 37. Порядок денний та гласність засідань селищноїради

 

1.Порядок денний сесії селищної ради формує селищний голова. Порядок денний може бути розширений рішенням ради на її засіданні, якщо йдеться про питання, що є невідкладними або потребують якомога скорішого вирішення.

2.Засідання ради є гласними. Регламент ради може передбачати закритий режим обговорення питань певного характеру. За поданням голови або де­путата селищної ради окремі питання порядку денного можуть заслуховуватися без участі представників громадськості.

 

Стаття 38. Регламент селищної ради

 

1. Регламент селищної ради, Положення про постійні комісії селищної ради затверджуються не пізніш як на другій сесії новообраної ради.

2. Регламент ради, зміни та доповнення до нього затверджуються рішенням селищної ради виключно на пленар­них засіданнях селищної ради.

 

Стаття 39. Комісії селищної ради

 

1.З метою підготовки рішень, контролю за виконанням рішень селищної  ради та її виконавчого комітету з числа депутатів обирають­ся постійні комісії селищної ради та тимчасові контрольні комісії.

2.Діяльність постійних комісій регламентується Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Регламентом селищної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується селищною радою.

3.Порядок формування, функції та організація роботи тимчасових
контрольних комісій ради регламентується Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Регламентом селищної ради та Положенням про тимчасові контрольні комісії, що за­тверджується селищною радою.

 

РОЗДІЛ VI

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ

СЕЛИЩНОЇ РАДИ

 

Стаття 40. Формування та склад виконавчого комітету селищної  ради

 

1.Виконавчий комітет селищної ради (далі - виконавчий комітет) є виконавчим органом селищної ради, який утворю­ється селищною радою на строк її повноважень.

2.Селищна рада за пропозицією селищного го­лови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету.

3.Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно селищногоголови, заступника селищного голо­ви, секретаря виконавчого комітету, а також керівни­ків відділів та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

4.До складу виконавчого комітету ради входить також за посадою секретар відповідної ради. Під час добору кандидатур до складу виконавчого комітету ради голова враховує пропозиції постійних комісій селищної ради.

 До складу виконавчого комітету селищної ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря селищної ради.

5.Очолює виконавчий комітет ради відповідно селищний голова. У разі відсутності голови або неможливості виконання ним своїх обов'язків, роботу виконав­чого комітету організовує заступник селищного голови.

6.У виконавчому комітеті ради функції секретаря виконав­чого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

7.Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших ви­падках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

8.На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працю­ють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені зако­нодавством для селищного голови.

9.Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила,  а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої вла­ди  також є підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

10.Після закінчення повноважень селищної ради її виконав­чий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

 

Стаття 41. Повноваження виконавчого комітету селищноїради

 

1. Виконавчий комітет селищної ради розглядає і вирішує питання, віднесені Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Украї­ні” до відання виконавчих органів ради.

2. Виконавчий комітет ради:

- попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань,
місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

- координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

 - має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому  відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

3. Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, інши­ми виконавчими органами ради та селищним  головою в межах повноважень, наданих Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчим органом селищної ради.

 

Стаття 42. Рішення виконавчого комітету

 

1.Виконавчий комітет на своїх засіданнях приймає рішення. Засідання є правомочним за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.

2.Засідання виконавчого комітету скликаються головою за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць.

3.Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов'язкові для виконання всіма розташованими на території селища  підприємствами й установами незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

 

 

Стаття 43. Інші виконавчі органи селищної ради

 

1.Селищна рада в межах затверджених нею структури і шта­тів може створювати інші виконавчі органи.

2.Виконавчі органи ради є підзвітними і підконт­рольними селищній раді та підпорядкованими її виконавчому комітету і  голові.

3.Керівники інших виконавчих органів ради при­значаються на посаду і звільняються з посади селищним головою.

4.Положення про інші виконавчі органи селищної ради за­тверджуються селищною радою.

 

РОЗДІЛ VII

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Стаття 44. Система органів самоорганізації населення

 

1.Органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються частиною жителів, які проживають на відповідній території у межах селища.

2.Органи самоорганізації населення створюються за територіальною ознакою.

3.Органи самоорганізації населення мають такі види:

- вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

4.Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції
України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Статуту
територіальної громади, розпоряджень голови, виданих у межах своїх повноважень, рішень ради та її виконавчого органу, рішень зборів громадян за місцем проживання, які його обрали, та положення про цей орган.

5.Обирати та бути обраними до органів самоорганізації населення
можуть громадяни України, які мають право голосу на виборах та референдумах і проживають на відповідній території.

 

Стаття 45. Порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення

 

1.Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається законодавством України.

2.До набуття чинності відповідних законів України правовий статус, повноваження, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається цим Статутом та селищною  радою.

 

Стаття 46. Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення

 

1.Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення, визначається рішенням селищної ради, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.

2.Вуличні, комітети можуть діяти як самостійні органи само­організації населення і як складові, відповідно, вуличних, квартальних комітетів за рішенням загальних зборів громадян, які обрали ці органи самоорганізації населення.

 

Стаття 47. Порядок створення органу самоорганізації населення

 

1.     Створення органу самоорганізації населення може ініціюватися селищним головою, селищною радою, депутатом селищної ради відповідного виборчого округу або за ініціати­вою не менше, ніж 5 відсотків від загальної кількості членів територіальної громади, які проживають на відповідній території та мають право голосу на місцевих виборах.

2.     Положення про орган самоорганізації населення приймається зборами громадян за місцем проживання та затверджується селищною радою.

3.Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене
на розгляд ради, розглядається на найближчому її засіданні за участю представників ініціаторів створення органу само­організації населення.

4. Рішення селищної ради про створення органу самоорганізації населення доводиться до відома територіальної громади селища.

5.   Загальні збори громадян щодо створення органу самоорганізації населення скликаються селищним головою за ініціативою селищної ради, депутата селищної ради відповід­ного округу.

6.    Орган самоорганізації населення обирається зборами громадян за місцем проживання. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами громадян за місцем проживання.

 

Стаття 48. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганізації населення

 

1. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення
є кошти відповідного місцевого бюджету, а також власні кошти, які формуються з:

 - добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

 - інших надходжень, не заборонених законодавством.

2.Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, для виконання делегованих повноважень на цілі та в межах, визначених радою, а також добровільні внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.

3.Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління, та його власне майно, яке складається з:

- добровільних майнових внесків фізичних і юридичних осіб;

- майна, придбаного органом самоорганізації населення за власні кошти.

4.Органи самоорганізації населення для виконання своїх повноважень
користуються майном, придбаним ними або переданим їм в оперативне
управління відповідними радами, згідно з його призначенням.

Стаття 49. Організація роботи органу самоорганізації населення

 

1. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

2.Засідання органу самоорганізації населення скликаються його
керівником або заступником керівника за необхідності, але не менше
одного разу на квартал.

3.   Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

4.   Засідання органу самоорганізації населення є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини його загального складу.

5.   Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

6.   Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого ха­рактеру.

7.   Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.

8.   Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, скасовуються відповідною радою.

 

Стаття 50. Правовий статус членів органу самоорганізації насе­лення

 

1.   Правовий статус членів органу самоорганізації населення визна­чається Положенням про цей орган.

2.   Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах.

3.   За рішенням зборів громадян за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок власних коштів органу самоорганізації населення.

 

Стаття 51. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення

 

1.   Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення визначається Положенням про орган самоорганізації населення.

2.   У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення майнові питання вирішуються відповідно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

- майно, надане органу самоорганізації населення у користування
підприємствами, установами, об'єднаннями громадян або громадянами,
повертається його колишньому власнику;

- фінансові ресурси та майно, що були передані селищною
радою в оперативне управління органу самоорганізації населення, що
припинив свою діяльність, передаються селищній  раді;

- власні фінансові ресурси органу самоорганізації населення, що припинив свою діяльність, використовуються на цілі та в порядку, вста­новленому зборами громадян за місцем проживання, що створили цей орган.

3.Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:

-невиконання рішень селищної ради, її виконавчого
комітету - за рішенням відповідно селищної ради, яка дала
дозвіл на його створення;

-невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням загальних зборів громадян за місцем проживання.

4.Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження та­кож у разі перебудови вулиць, кварталів, у межах яких вони діють, якщо
така перебудова, реорганізація пов'язана з відселенням (переселенням)
жителів, які брали участь у зборах, що заснували цей орган.

 

                                                         РОЗДІЛ VIII

СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

 

Стаття 52. Сталий розвиток селища

 

1.Стратегія та основні напрямки розвитку базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політич­ного та культурного життя.

2.Сталий розвиток передбачає забезпечення якості життя членів територіальної громади шляхом:

- залучення членів територіальної громади до процесу розробки та впровадження стратегії розвитку;

-  дотримання стандартів надання послуг населенню;

- запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об'єктів комунальної власності та його фінансового забезпечення;

- застосування нових підходів формування системи соціального за­хисту жителів;

- розбудова на території селища сучасної ринкової інфраструк­тури;

- залучення інвестицій та міжнародних грантів;

- забезпечення міжнародного співробітництва;

- участь у міжнародних програмах соціально-економічного та культур­ного розвитку.

3.  Сталий розвиток забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку селища.

Селищна рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, приймає програму розвитку селища на період скликання ради.

4.Виконавчі органи ради у своїй діяльності реа­лізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку.

Стаття 53. Місцеве планування

 

1.Завдання місцевого планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

2.Органи місцевого самоврядування визначають порядок використан­ня земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.

3.Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб'єктів будівництва на території селища.

4.Селищна рада має надане законом право стосовно від­ведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.

5.З метою розвитку окремих територій селища може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж електро та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

6.Селищна рада визначає форми кооперації між терито­ріальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів планування.

7.Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відпо­відно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.

8.План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання ор­ганами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.

9.Затверджений план забудови селища є обов'язковим для ви­конання на території селища всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними гро­мадами.

10. Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки
плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.

 

Стаття 54. Економічний розвиток

 

Економічний розвиток спрямований на укріплення та зростання інфраструктури селища, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській ді­яльності.

 

Стаття 55. Діяльність з вирішення екологічних питань

 

1. Діяльність з вирішення екологічних питань селища орієнтована
на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів та їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій селища, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці та життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життялюдей.

2. Діяльність з вирішення екологічних питань селища реалізуєть­ся за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку, розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного розвитку територіальної громади, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3. Селищна рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за хо­дом виконання запланованих заходів з її поліпшення.

 

Стаття 56. Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

 

2.Виконавчий комітет в рамках своїх повно­важень забезпечує розвиток соціально-культурної сфери життєдіяльності - освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва тощо.

3. Пріоритети соціально-культурного розвитку визна­чаються радою щорічно на першій сесії селищної ради наступного року.

4. Селищний голова особисто контролює забезпечення ді­яльності освіти та охорони здоров'я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури і мистецтва.

 

Стаття 57. Забезпечення громадського порядку та громадської

безпеки

 

Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавствомповноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громад­ського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

     - запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронними органами регулярних профілактичних заходів на тери­торії селища;

    -  запобігання підлітковій злочинності;

    - врегулювання виконавчим комітетом питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;

    - налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчим органом, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

    -  забезпечення відповідного освітлення;

    -   організація безпеки дорожнього руху;

    -  сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання пра­вил паспортної системи тощо.

 

 

 

Стаття 58. Соціальний захист населення

 

1.Соціальний захист населення вважається найважливішим пріорите­том діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.

2.Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

3.Селищна рада може здійснювати додаткові заходи соціаль­ного захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

4.З метою зниження безробіття селищна рада щорічно приймає програму громадських робіт, контролює її виконання, стимулює зростання трудової зайнятості населення, сприяє розвитку селищного ринку праці, підтримує підприємства, які утворюють нові робочі місця.

 

Стаття 59. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

 

1.На території селища чинні всі пільги і компенсації, встановлені законо­давством України.

2.Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.

3.Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішеннями селищної ради.

4.Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне корис­тування послугами, одержання гарантій.

 

Стаття 60. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсор­ства

 

1. Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розу­міти:

- благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організа­ційної та іншої благодійної допомоги;

- меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної до­помоги;

- спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юри­дичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою по­пуляризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2. Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:

- доведення фактів цієї діяльності до жителів селища через засоби масової інформації;

- заохочення шляхом зниженням ставок місцевих податків.

 

Стаття 61. Міжнародна діяльність

 

Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

- укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування;

- участь в об'єднаннях зарубіжних суб'єктів місцевого самоврядуван­ня з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

- участь у заходах, що мають представницький характер для терито­ріальної громади;

- участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

- участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток те­риторіальної громади або передбачають здійснення спільних проектів;

- участь у заходах відповідно до міжнародних угод України, або в рам­ках міждержавних програм.

 

Стаття 62. Підтримка місцевих товаровиробників, малого та серед­нього підприємництва

 

   1. Органи місцевого самоврядування з метою створення робочих місць та підвищення добробуту жителів селища надають підтримку місцевим товаровиробникам, сприяють розвитку малого та середнього підприємництва.

 

РОЗДІЛ IX

ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛИЩА

 

Стаття 63. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

 

1.       Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

 - створення відповідних механізмів регулювання процесів економіч­ного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

 - запровадження відповідних фіскальних інструментів, що дозволяти­муть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надхо­джень та сприятимуть розвиткові економічних процесів;

 - забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

 - сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на форму­вання сучасної інфраструктури комунального господарства;

 -       якісне виконання повноважень, делегованих органам місцевого
самоврядування.

2.       Фінансова діяльність територіальної громади відбувається на засадах:

- планування фінансових ресурсів;

- першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благо­получчя її членів;

- урахування загальнодержавних інтересів;

- прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення пи­тань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів селищного  бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

- застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менедж­менту та використання широкого спектру фінансових інструментів, при­таманних ринковій економіці.

 

Стаття 64. Планування фінансових ресурсів

 

2.З метою оптимального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких бюджетних орієнтирів, органи місцевого самоврядування запроваджують систему середньострокового фінансового планування, що передбачає фінансовий розвиток громади протягом п'яти років.

3.   Фінансовий план містить прогнозовані бюджетні видатки та над­ходження, а також запропоновані заходи щодо забезпечення бюджетної збалансованості у наступних роках. Основою для планування фінансових ресурсів має бути інвестиційна програма, що складається виконавчими органами. Фінансовий план та інвестиційна програма щороку коригуються відповідно до потреб розвитку територіальної громади.

4.   Фінансове планування відбувається на таких засадах:

-  виявлення визначальних факторів перспективного розвитку;

- обґрунтування рішень   та   програм, що    впливатимуть  на   визначення перспективних завдань та планування видатків.

 

Стаття 65. Повноваження щодо фінансових зобов'язань

 

1.Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов'язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями бюджетного планування.

2.Обсяги фінансових зобов'язань розраховуються відповідно до передбачених бюджетних можливостей наступних трьох років.

3.У виняткових випадках калькуляція зобов'язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого само­врядування беруть на себе такі зобов'язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов'язань не несуть загрози щодо розбалансування бю­джетів наступних років.

4.Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання
зобов'язань діють до затвердження бюджету наступного року.

 

Стаття 66. Фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням органа­ми місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади

 

1.Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.

2.Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових ви­датків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Указані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування,  що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

 

 

Стаття 67. Утворення цільових фондів

 

1.Селищна рада може утворювати цільові фонди, які є скла­довою спеціального фонду відповідного місцевого селищного бюджету.

2.Порядок формування та використання цільових фондів визначаєть­ся положенням про ці фонди, що затверджується селищною радою.

 

Стаття 68. Місцеві податки і збори

 

1. Селищна  рада відповідно до закону встановлює місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

 

Стаття 69. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах

 

1. Селищна рада або за її рішенням інші органи місце­вого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.

2. Селищна рада може у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати га­рантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

 

РОЗДІЛ X 

БЮДЖЕТ СЕЛИЩА

 

Стаття 70. Загальні засади формування бюджету

 

1. Селищна рада самостійно розробляє, затверджує і виконує відповідні місцеві бюджети.

2.Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та за­
кріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

3. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.

4. Селищна рада приймає бюджет селища на кожнийкалендарний рік.

5. Бюджет включає в себе бюджетний план, в якому наводиться загальна сума:

 -   надходжень і видатків протягом року;

 - запланованих кредитів під інвестиції та заходи щодо залучення інвестицій;

 - повноважень виконавчого комітету на укла­дання договорів (зобов'язань), унаслідок яких у наступні роки доведеться вдаватися до додаткових витрат на

інвестиції та фінансування заходів щодо їх залучення.

6. До закінчення року зміни до бюджету селища можуть вно­ситися лише у формі рішення селищної ради про внесення змін до рішення селищної ради ,,Про бюджет” відповідно до порядку внесення змін до рішень селищної ради.

 

Стаття 71. Доходи місцевих бюджетів

 

2.Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визна­чених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

3. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами.

4. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів ви­конавчої влади.

5. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

 

Стаття 72. Видатки місцевих бюджетів

 

1.Видатки, які здійснюються селищною радою на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.

2.Селищна рада та її виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

3.    У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються ви­датки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.

4.    Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не на­лежать до бюджету розвитку.

5.    Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території селища, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фі­нансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним від­творенням.

6.    Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядуван­ня, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

 

Стаття 73. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів

 

1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання селищною радою наданих їй законом повноважень та забез­печення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

2. При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів.

3. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення селищною радою наданих їй законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

 

Стаття 74. Звіт про виконання бюджету

 

1.У звіті про виконання бюджету наводяться дані щодо результатів виконання бюджету, включаючи інвентаризацію майна та заборгованість на початку і наприкінці бюджетного року. До звіту про виконання бюджету додається звітна доповідь роз'яснювального змісту.

2.Звіт про виконання бюджету складається протягом 6 місяців після закінчення бюджетного року.

Селищна  рада має затвердити звіт про виконання бюджету не пізніше 31 грудня наступного за бюджетним року.

Рішення селищної ради про затвердження звіту про виконання бюджету оприлюднюється. Одночасно річний фінансовий звіт разом із письмовим пояснювальним коментарем до нього оприлюднюється протягом семи робочих днів.

 

РОЗДІЛ XI

МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Стаття 75. Право комунальної власності

 

1.Територіальній громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно,  доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслу­говування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом від умерлого, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

2.Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальній громаді безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна в порядку, встановленому законом.

3.Територіальна громада безпосередньо або через ор­гани місцевого самоврядування може об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності.

4.Селищна рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, утому числі виконує всі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користуван­ня юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користу­вання і оренду.

5.Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються виключно селищною радою. Доходи від відчу­ження об'єктів права комунальної власності зараховуються до місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бю­джетом розвитку.

6.Майнові операції з об'єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

7. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної гро­мади і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

8. Селищна рада має право:

- вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх струк­турних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

-  на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

- мати об'єкти комунальної власності за межами адміністративно-територіальної одиниці.

 

Стаття 76. Комунальні підприємства

 

1.Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.

2.Орган місцевого самоврядування може також придбати підпри­ємство або майнову частку (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.

3.Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське при­значення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а та­кож стимулювати економічну діяльність підприємств галузі інших форм власності.

4.Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповід­но до їх статутів, що затверджуються  селищною радою. Керівник підприємства призначається та звільняється з посади селищним головою та працює виключно  за контрактом. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та про­цеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються за рішенням селищної  ради, окрім випадків, передбачених їх статутами.

5.Фінансовий звіт комунального підприємства подається керівником на чергову сесію селищної ради,  або на вимогу сесії , але не пізніше 31 грудня поточного року.

 

 

РОЗДІЛ XII

 

Добровільне об’єднання територіальних громад

 

Стаття 77.  Принципи добровільного об’єднання територіальних громад

 Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів:

* конституційності та законності;

* добровільності;

* економічної ефективності;

* державної підтримки;

* повсюдності місцевого самоврядування;

* прозорості та відкритості;

* відповідальності.

 

 Суб’єкти добровільного об’єднання територіальних громад.

 Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.

 Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

 

 Основні умови добровільного об’єднання територіальних громад.

 Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

 у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

 територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;

 об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території однієї області;

 при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;

      якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.

Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.

 Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

 Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

 

Стаття  78. Порядок добровільного об’єднаня територіальних громад

 

Ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад.

 Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:

 селищний голова;

       не менш як третина депутатів від загального складу селищної ради;

 члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;

 органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити:

 перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;

 визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування.

 Селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається селищною радою.

 

Порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад

 Селищний голова після прийняття радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

 Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

 У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад селищний голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Вінницьку обласну раду, Вінницьку обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад.

 Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

 

 

  Стаття 79. Державна підтримка добровільного об’єднаня територіальних громад

 

Форми державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад

Держава здійснює інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну та фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад.

 Організаційну підтримку та інформаційно-просвітницьке сприяння добровільному об’єднанню територіальних громад забезпечують Тиврівська районна державна адміністрація.

 Методичне забезпечення добровільного об’єднання територіальних громад, визначення обсягів та форми підтримки здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування.

 

Фінансова підтримка державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст

 Держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади.

 Пропозиції щодо надання фінансової підтримки об’єднаній територіальній громаді вносяться Вінницькою обласною державною адміністрацією за поданням місцевої ради об’єднаної територіальної громади Кабінету Міністрів України не пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому передбачається надання такої фінансової підтримки.

 Загальний обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів.

 Загальний обсяг субвенцій на формування відповідної інфраструктури об’єднаних територіальних громад визначається законом про Державний бюджет України.

 Порядок надання субвенцій з державного бюджету об’єднаним територіальним громадам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

РОЗДІЛ XIIІ

 

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 80. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

 

1.Статут затверджується на пленарному засіданні селищної ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

2.Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації .

 

Стаття 81. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

 

1.Зміни та доповнення до Статуту вносяться селищною радою більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

2.Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають селищний  голова,  виконавчий комітет селищної ради, депутати селищної ради, постійні комісії селищної ради,  загальні збори громадян.  Відповідні зміни та доповнення до Статуту вносяться також селищною радою та за результатами місцевогореферендуму.

 

Стаття 82. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

 

1. Контроль за виконанням Статуту здійснюють селищна рада, селищний  голова, інші органи і особи в порядку, перед­баченому цим Статутом і чинним законодавством України.

2. Статут у трьох ідентичних примірниках зберігається в селищній раді, районному архіві, органі, що здійснив його реєстрацію.